Битва під Оршею 1514: дата, князь Костянтин Острозький і Оршанська битва (Оршська)

8 вересня 2022 року виповнюється 508 років з часу перемоги у битві під Оршею, в якій поліські хоругви ВКЛ у складі союзних литовсько-русинських та польських військ завдали нещадної поразки армії Московського князівства.

Оршанська битва (Оршська) забезпечила майже 40-річний період миру на східному фронті, що знаменував собою значний культурний розквіт на українських землях. Див. докладніше: перемога під Оршею...

У 1512 році великий князь Московії Василій III без оголошення війни розпочинає чергову, вже 4 військову кампанію проти Великого князівства Литовського, Руського та Жямайтійського, що об'єднує в собі власне Литву, Жямайтію (західні литовські землі), Білорусь, Полісся та Поділля, частину центрально-українських земель та Смоленщину.

На той час ВКЛ є однією з найсильніших держав Європи, великий князь якої Жигимонт Старий [Žygimantas Senasis, Zygmunt I Stary] є одночасно також і королем Польщі.
У той же час війна з Московією ускладнила становище держави. На західному фронті, у Пруссії, великий магістр Німецького (Тевтонського) ордена Альбрехт Бранденбург-Ансбахський [Albrecht von Brandenburg-Ansbach] підіймає повстання, відмовляючись від васальної присяги литовському та польському правителеві. Магістра підтримує його дядько, імператор Німеччини Максиміліан I Габсбург [Maximilian I von Habsburg], що встановлює союзницькі відносини з московським князем, намагаючись створити широку коаліцію проти Литви та Польщі у складі Прусії, Лівонії, Московії, Данії, німецьких Бранденбурга й Саксонії, та навіть Молдови.

Становище ВКЛ особливо ускладнилося, коли 30 липня 1514 року, після численних невдалих спроб московські війська нарешті займають Смоленськ.

Звідси їм відкривається прямий шлях на Литву через Дніпровський коридор, який захищає Оршанський замок (Оршський замок, сучасна Могилівська область Білорусі), що його збудував іще найвидатніший правитель ВКЛ князь Вітаутас Великий [Vytautas Dydisis, Вітовт].

Участники Оршанської битви

Розвиваючи успіх, Василій ІІІ скеровую на Оршу головні сили московського війська на чолі з Михаїлом Булгаковим-Голицею та Іваном Челядіним.

Великий князь ВКЛ Жигимонт Старий підводить своєї військо до містечка Борисова, звідки скеровує його до Орші. Литовсько-руським військом командує великий гетьман ВКЛ, православний князь Костянтин Острозький.

Великий гетьман ВКЛ, князь Костянтин Острозький

Достеменні дані щодо кількості військ сторін лишаються невизначеними, коливаючись від 80 тис. до 40 тис. вершників, сили литовського, руського та польського війська у 33 тис. вершників плюс 3 тис. піхоти, включаючи гвардію князя Острозького у складі волинських та подільських хоругв.

Хід Оршської битви

Литовська армія складається з власне литовських, білоруських, поліських, подільських, польських загонів, а також іноземних найманців.

У ніч на 8 вересня війська ВКЛ наводять через Дніпро навпроти Орші наплавні мости на діжках та переправляється на лівий берег річки. Причому здійснюється це в стилі спецоперації: згідно з "томіціанськими актами", під час переговорів війська Острозького "залишили на цьому березі (Дніпра) біля входу на брід деяку кількість озброєних воїнів, які гарцювали і давали московитам себе розглянути, створюючи в них враження присутності армії, тоді як військо не залишалося на місці, а в іншому місці робило міст з човнів і колод, переправляючи на інший берег Дніпра військові машини і піхоту".

Рано-вранці московський воєвода Челяднін атакує військо гетьмана Острозького, намагаючись відрізати його від мостів, однак союзники відбивають ворожий напад. Гетьман Костянтин Острозький особисто очолює контратаки кінноти ВКЛ.

Використовуючи суперечності між московськими воєводами Голіцею-Булгаковим та Челядніним, він нападає на них окремо, нівелюючи таким чином значну чисельну перевагу супротивника.

Опівдні армія ВКЛ вдало здійснюють свій головний маневр, відомий ще з часів Вітаутаса Великого, посилений до того ж надзвичайно високим як на той час рівнем взаємодії різновидів військ.

Литовсько-руська кіннота, якою командую Юрій Радзивілл Геркулес [Jurgis Radvila Heraklis] вдало організує вдаваний відступ і так само, як і хрестоносці в битві при Грюнвальді, московити потрапляють у пастку - підставляючись під залп замаскованої литовської артилерії, після чого їх із засідки атакує резервний загін.

Під тиском війська Костянтина Острозького важка московська кіннота відступає на багнистий берег річки Кропивни поміж Оршею та Дубровною, де зазнає нищівної поразки, в результаті якої майже цілком знищується.

Київський літопис констатує: "Того ж року бій був Костянтина Івановича Острозького з Москвою під Оршею, за Дніпром на Кропивні річці. І побив князь Москву".

За даними хроніста Сигізмунда Герберштейна, у битві під Оршею загинуло 40 тисяч московських воїнів, однак реальна цифра вірогідно є суттєво меншою й становить близько 10 тис. осіб. Тим не менше, головні московські полководці Булгаков-Голиця та Челядин, 8 воєвод, 17 інших командирів та кілька тисяч вояків потрапляють у полон.

Армія ВКЛ

Причому князь Василій III відмовляється пізніше їх викуповувати, заявивши, що вважає їх померлими. Челядін за кілька років помирає у Вільнюсі, а Булгаков-Голиця повертається на батьківщину тільки в 1552 році.

Натомість переможця битви під Оршею гетьмана Костянтина Острозького чекала урочиста зустріч у столиці. 3 грудня 1514 р. Вільнюс вітає героя Оршанської битви, на честь якого в столиці була збудована навіть тріумфальна арка. Сучасники називають гетьмана русинським Сціпіоном, а посол Ватикану вказує, що "князь Костянтин може бути названий найкращим воєначальником нашого часу, він 33 рази ставав переможцем на полі битви... в бою він не поступається хоробрістю Ромулу".

На честь перемоги князь Острозький будує у Вільнюсі також і два православних храми, зокрема й церкву Святої Трійці, богослужіння в якій і до сьогодні провадяться українською мовою.
Добре знана в Європі також і картина "Битва під Оршею", створена невідомим учасником цієї баталії, що зберігається сьогодні в Польщі. На полотні змальовано різні моменти битви, зокрема, гетьман ВКЛ Костянтин Острозький зображений тричі.

Українська церква Св. Трійці у Вільнюсі

Проте, незважаючи на блискучий результат, перемога під Оршою, не була використана повною мірою. Гетьманові Костянтину Острозькому, який розраховував на мирне повернення Смоленська, не вдалося своєчасно зайняти місто, що повертається до складу ВКЛ лише в часи гетьмана Сагайдачного у 1611 р.

Разом із тим, напади московітів на ВКЛ були зупинені, зірвався також і союз Московії з імператором Німеччини. Надважливе значення битви для Полісся наголошує зокрема "Волинський короткий літопис" , що подає поетичний опис Оршанської битви та прославляє князя, прирівнюючи "силу велику московську" до "раті татарської".

Протягом 40 років після укладення перемир'я Москва не наважувалася нападати на білоруські та поліські землі ВКЛ, що зумовило значний культурний розквіт країни, зокрема й укладення Литовського статуту, що став другим після Руської правди конституційним актом на землях сучасної Білорусі та України.

© Ігор Свірин, спеціально для ІЦ Полісся

Пісня про Оршу, білоруський гурт "Стары Ольса"

ТЕКСТ ПІСНІ:

У нядзельку параненьку / рана параненьку
Ўзыйшло сонейка хмарненька / сонейка хмарненька

Ўзыйшло сонейка над борам / сонейка над борам
Па-над Селецкім таборам / Селецкім таборам

А ў таборы трубы граюць / Трубы, трубы граюць
Да ваярскай зазываюць / Рады зазываюць

Сталі Раду адбываці / Раду адбываці
Адкуль Воршу здабываці / Воршу здабываці

А ці з поля, а ці з лесу / поля, а ці з лесу
А ці з рэчкі невялічкі / рэчкі невялічкі

А ні з поля, а ні з лесу / поля, а ні з лесу
Толькі з рэчкі невялічкі / рэчкі невялічкі

Сталі хлопцы пяцігорцы / хлопцы пяцігорцы
Каля рэчкі на прыгорцы / рэчкі на прыгорцы

Гучаць разам з самапалаў / разам з самапалаў
З сямі/пятых ад запалаў / пятых ад запалаў

Б'юць паўсоткаю з гарматаў / соткаю з гарматаў
Б'юць з гарматаў ды заўзята / б'юць ды б'юць заўзята

Масква стала наракаці / стала наракаці
Места Воршу пакідаці / Воршу пакідаці

Слава Воршы ўжо ня згорша / слава ўжо ня згорша
Слаўся, слаўся пан Астрожскі / слаўся князь Астрожскі

Тема: битва під Оршею дата 1514 рік, ювілей Оршанської битви, князь Костянтин Острозький

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА 

до проекту Постанови Верховної Ради України "Про відзначення 500-ї річниці битви під Оршею"

1. Обґрунтування необхідності ухвалення Постанови

8 вересня 2014 року виповниться 500 років з часу перемоги об’єднаних військ Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського та Королівства Польського над військом Московського царства у битві під Оршею .

Ця битва є однією з найславетніших сторінок в історії українського, білоруського, литовського та польського народів, коли їхнє військо на чолі з українським князем Костянтином Івановичем Острозьким, на той час Гетьманом Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського, розгромило військо московитів під Оршею на р. Кропивній. Битва під Оршею – це досвід спільних зусиль різних народів центральної Європи у боротьбі за свою свободу та незалежність.

Велике князівство Литовське, Руське і Жемайтійське було однією із найбільших держав Європи. Власне, литовці становили меншість з-поміж населення держави. До складу князівства входили переважно білоруські й частково українські землі. Офіційною мовою князівства була руська мова, що містила елементи не тільки білоруських, але й українських говірок. У певному сенсі князівство продовжувало політичні й культурні традиції Київської Русі. Тому українське й білоруське населення, принаймні його еліта, сприймало Велике князівство Литовське як «свою державу».

У період Середньовіччя Волинь стала осердям української аристократії. Саме тут зосереджувалися володіння знаних українських князівських родин. Після розпаду Київської Русі й пізнішої втрати Галицько-Волинської держави, саме вони виступили продовжувачами давньоруських політичних та культурних традицій. Серед найпотужніших була династія князів Острозьких. Князь Костянтин Острозький (1460-1530) уславився насамперед як полководець та адміністратор. “Діяльність Костянтина Івановича об’єктивно сприяла утвердженню ідеї, що Русь-Україна є землею, якою правлять свої суверени. На самому ж надгробку князя, котрий знаходився в Успенському соборі Києво-Печерської лаври, його зобразили з короною. Так тоді зображували переважно королів”.

Наприкінці 1512 р. між Великим князівством Литовським та Московією спалахнула нова війна за білоруські та українські землі, яка тривала до 1522 року. Одним із визначальних епізодів цієї війни була битва під Оршею 8 вересня 1514 року.

Під час кампанії 1514 року Василь ІІІ захопив білоруський Смоленськ. У битві під Оршею московське військо хотіло узяти реванш за поразку від армії Великого князівства Литовського і Руського 1508 року. Однак раптовий марш "литвинів" (так у джерелах називали тоді не тільки етнічних литовців, але й білорусів та українців) з Вільна під Оршу, змусив нападників відступити на лівий берег Дніпра.

Об'єднаним військом командував волинський князь Костянтин Острозький. Сподвижниками Костянтина у битві під Оршею були литовський князь Юрій Радзивіл "Геркулес" і поляки Януш Сверчовський та Войцех Самполинський.

Армія Великого князівства Литовського і Руського складалася із українських, білоруських, литовських, польських загонів та невеликої кількості європейських найманців – загалом тридцять п’ять тисяч чоловік. Половина цього війська припадала на Коронне військо, тобто Корону Польську. Крім етнічних поляків, у Коронному війську було чимало українців (галичан, волинян, холмщаків та подолян). Трохи менше становили "литвини" (етнічні литовці, білоруси, українці з Полісся, Київщини, Сіверщини). Було також небагато литовських татар і найманої сербської кінноти. Численність Московського війська, очоленого воєводою Іваном Челядніним, сягала 40 тисяч кінноти .

Князь Острозький застосував новаторство у бойових діях при Орші, що стало предметом вивчення та наслідування його сучасниками. Він навмисне імітував відступ, завівши противника під залп своєї артилерії. Розгром московської армії під Оршею був тотальним. 

Було знищено чи втопилися в Кропивній та Дніпрі понад 30 тисяч московського війська, близько 8 тисяч солдатів було взято в полон.

Основну роль тут відіграли білорусько-українські війська. Військо московитів втратило понад дві третини особового складу, з 11 воєвод у полон потрапило шість, двоє загинуло і лише троє врятувалось втечею. У полон було взято 37 значних бояр, 2 тисячі дворян, захоплено багаті трофеї, у тім числі всі московські прапори. Серед трофеїв знайшли і тисячу кайданів, які Василь ІІІ приготував для вояків Великого князівства.

3 грудня 1514 р. населення Вільна (сучасний Вільнюс) вітало Костянтина Острозького. На його честь було збудовано тріумфальну арку, через яку він на чолі свого війська в’їхав у столицю Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського.

Звістка про Оршанську битву облетіла європейські країни. Були навіть спеціально видані чотири брошури латиною та німецькою мовою, в яких король Зигмунд І та нунцій Пізо розповідали про битву папі Леону X .

Доброю пам’яткою про цю битву є картина "Битва під Оршею", намальована її учасником, учнем знаменитого художника Лукаса Кранаха Старшого. Цікаво, що на одному полотні він змалював різні моменти битви, і тому князь Острозький намальований там аж тричі. Ця картина є чи не найкращим баталістичним полотном доби Відродження і нині милує око глядачів у Національному музеї Польщі, що у Варшаві .

У «Волинському короткому літописі» є поетичний опис Оршанської битви, в якому прославляється князь Острозький. Автор «силу велику московську» прирівнює до «раті татарської», таким чином наголошуючи на тому, що ця битва була своєрідним цивілізаційним конфліктом між «Європою» та «Азією». Оршанська битва збереглась і у фольклорі. До нас дійшла білоруська народна пісня «Ой, у неділю пораненько…», у якій оспівується ця битва. 

Князь Костянтин Острозький побудував на честь перемоги дві православні церкви у Вільні – Пресвятої Трійці та Свято-Микільську. До сьогодні збереглась церква Пресвятої Трійці – головний храм монастиря Василіанського чину. У богослужінні використовується українська мова.

Велике князівство Литовське, Руське і Жемайтійське обстояло свою незалежність. То була спільна перемога коаліційних сил народів, яка зупинила експансію Московського царства. Оршанська перемога протягом багатьох століть давала наснагу центральноєвропейським народам у боротьбі з іноземними загарбниками. Відзначення цієї перемоги має важливе значення для патріотичного виховання громадян України, збереження історичної правди і пам'яті про славне минуле та велич Української держави, формування почуття гордості за свій народ та утвердження України, як європейської держави. Відзначення битви під Оршею на загальнодержавному рівні дасть можливість українцям переосмислити власну історію, сприятиме налагодженню співпраці та розбудові добросусідських взаємин з європейськими країнами.

2. Мета і завдання проекту Постанови
Проект Постанови передбачає належне відзначення 500-ї річниці битви під Оршею 8 вересня 1514 р., в якій взяли участь вихідці з різних українських земель.

3. Загальна характеристика і основні положення проекту Постанови
Проектом Постанови, якою передбачено відзначення на державному рівні 500-річчя битви під Оршею, Кабінетові Міністрів України доручено підготовку та організацію низки заходів:

• організацію у вересні 2014 року на території Волинської та Рівненських областей урочистостей та культурно-мистецьких заходів з нагоди 500-ї річниці перемоги у битві під Оршею; організацію та проведення на базі Національного університету «Острозька академія» спільно з Інститутом історії України НАН України міжнародної наукової конференції, присвяченої історії битви під Оршею та участі у ній України;
• проведення дослідницької роботи з вивчення подій битви під Оршею та битв, які провів Костянтин Острозький, підготовку і видання наукової та науково-популярної літератури, здійснення пошуків документів і матеріалів в архівосховищах Литви, Білорусі, Росії та Польщі;
• здійснення заходів з вивчення і популяризації політичної та військової діяльності князя Костянтина Острозького, інших визначних воєначальників та учасників битви під Оршею, організацію тематичних виставок документів, книг, речових пам'яток, пов'язаних із подіями 1514 року;
• проведення в навчальних закладах, закладах культури, військових частинах тематичних просвітницьких та інших заходів, присвячених перемозі у битві під Оршею;
• організацію разом із Львівською, Волинською, Рівненською обласними державними адміністраціями та Львівською, Луцькою, Рівненською міськими радами музейної експозиції "Україна у битві під Оршею 1514 року і Литовсько-московській війні 1512-1522 рр." та облаштування приміщень для створення експозицій, присвячених перемозі українсько-білорусько-литовсько-польського війська у битві під Оршею.

Доручено також:
Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям – розробити заходи з відзначення 500-ї річниці участі українців у битві під Оршею та забезпечити їх реалізацію.
Міністерству закордонних справ України – вжити заходів щодо залучення до участі в урочистостях представників дипломатичного корпусу іноземних держав в Україні та української громадськості за кордоном.
Державному комітетові телебачення і радіомовлення України – забезпечити широке висвітлення у засобах масової інформації заходів з підготовки та відзначення 500-ї річниці перемоги у битві під Оршею, організувати разом з Інститутом історії України НАН України цикли тематичних теле- і радіопередач.
Київській міській державній адміністрації – розглянути питання про виділення місця для будівництва пам'ятника князю Костянтинові Острозькому.
Національному банку України – розглянути можливість карбування ювілейної монети з нагоди 500-ї річниці битви під Оршею.

4. Стан нормативно-правової бази у вищезазначеній сфері правового регулювання
Реалізація положень Постанови Верховної Ради України «Про відзначення 500-ї річниці битви під Оршею» після її прийняття не потребуватиме внесення змін до чинного законодавства України.

5. Фінансово-економічне обґрунтування
Реалізація Постанови потребує виділення коштів у розмірі, який буде запропоновано оргкомітетом з відзначення на державному рівні 500-річчя битви під Оршею і передбачено у державному та місцевих бюджетах.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків ухвалення проекту Постанови

Ухвалення цієї Постанови уможливить проведення на належному організаційному рівні відзначення 500-ї річниці битви під Оршею, сприятиме збереженню історичної правди, пам’яті про славне минуле та велич українського народу, патріотичному вихованню громадян України, позитивному образові України та українців світі, а також сприятиме євроінтеграційному курсу України.

Народні депутати України: О.І. Панькевич (посвідчення № 207), О.І. Осуховськиий (посвідчення № 375)


:: Чтобы получить информацию по-русски, ищите – битва под Оршей 1514 г., Оршская битва ВКЛ, князь Костянтин Острожский.
:: To get more information in English please ask or google for – Battle of Orsha 1514, Lithuanian - Muscovitie war, Kostyantyn Ostrozky 
:: Jeigu norite gauti informaciją lietuvių kalba, prašom kreiptis arba ieškokite Internete – Oršos mūšis, Lietuvos didysis etmonas Konstantinas Ostrogiškis.
:: Каб атрымаць інфармацыю па-беларуску, шукайце - Бітва пад Оршай 1514, Вайна Маскоўскай дзяржавы з Вялікім княствам Літоўскім, Канстанцін Іванавіч Астрожскі.
:: Aby dowiedzieć się więcej w języku polskim zapytaj lub szukaj w internecie na temat – Bitwa pod Orszą 1514, wojna litewsko-moskiewska, hetman wielki litewski Konstanty Ostrogski.

ПОДІЛИТИСЯ :: Share |

ЗНАЙТИ ЧИ СКАЧАТЬ ПОДІБНУ ІНФОРМАЦІЮ, ФОТО: