Меморіал Героїв Базару в Народицькому р-ні Житомирської обл.
17 листопада 1921 року під селом Базар Народицького району Житомирської області сталася одна з найтрагичніших битв українсько-радянської війни 1919-1921 рр.
Внаслідок поразки військ УНР під командуванням генерала-хорунжого Юрія Тютюнника було взято в полон і розстріляно 359 вояків, що відмовилися перейти на службу до Червоної армії. Величний Меморіал пам'яті Героїв Базара відкрито на Житомирщині 2000 року, відео...
Битва під Базаром (точніше під маленьким селом Малі Міньки, що зникло після Чорнобильської катастрофи) сталася 17.11.1921 року.
З початком авантюрного Другого зимового походу військ УНР Волинська група у складі 800 вояків на початку листопада 1921 року перейшла тогочасний кордон поблизу Новограда й взяла Коростень, однак швидко мусила відступати під натиском переважаючих сил Червоної армії.
17 листопада поблизу села Базар (засноване 1613 року) знекровлену Волинську групу української армії оточив майже 3-х тисячний корпус Дев'ятої Кримської кавалерійської дивізії Червоної армії на чолі з Котовським.
Нерівний бій під Базаром прийняла піхотна Шоста січова стрілецька дивізія УНР, командував якою полковник Марко Безручко.
У бою під Базаром біля переправи, захищаючи великий обоз з пораненими, загинуло близько 400 воїнів. Понад сотні вояків зі штабом вдалося прорватися й відступити за кордон. Однак 359 солдатів і офіцерів було захоплено в полон. Згідно з архівними анкетними даними, що їх склали червоні, серед полонених були українці, росіяни, поляки, білоруси, євреї, кілька німців та навіть китаєць, родом з усього Полісся та загалом із 23 областей України.
Протягом наступних днів полоненим було запропоновано перейти до лав Червоної армії, проте жоден із них не погодився.
На світанку 21 листопада 1921 року 359 полонених українських вояків було страчено, старшину відправлено на подальші допити до Києва. Розстріл полонених санкціонував особисто ватажок червоних Котовський Григорій.
Імена кожного з 359 Героїв вибито на монументі в Базарі, завдяки чому відвідувачі мають можливість не лише вклонитися пам'яті полеглих за Волю України, але й відзначити, наскільки змінилися поширені в країні імена: поруч із Володимиром та Сергієм тут спочівають Гнат і Анастасій, Карпо та Мусій, Яким і Прокіп, Тиміш та Євзавій, Купріян та Оверко Бондаренко...
Загалом, втрати українських військ в битві під Базаром сягнули 700 осіб. Цей бій знаменував собою остаточну поразку УНР у війні з Радянською Росією.
Подвиг воїнів УНР під Базаром пізніше набув широкого розголосу, був ретельно досліджений в історіографії закордоном, використовувався в агітаційних матеріалах УПА під час Другої світової війни. Натомість у радянській історіографії битва під Базаром не афішувалася.
За словами сільського голови Базара Олександра Будька, відвідувати могили загиблих воїнів комуністична влада забороняла, і не лише вона.
1941 року, після окупації Полісся фашиськими військами, на вшанування 20-ї річниці битви під Базаром відбулися великі поминальні заходи, організовані поетом Олегом Ольжичем. Вшановати пам'ять героїв після падіння комуністичного режиму зібралися тисячі людей, проте фашиській владі незалежницькі українські демонстрації також були не до смаку. Багато учасників акції були заарештовані німецькою адміністрацією.
Перший пам'ятний хрест на честь Героїв Базару було виготовлено на початку 90-х років минулого століття. 2000 року на місці битви, з ініціативи голови ОбВУ майора Святомира Фостуна на кошти української діаспори Великої Британії, відкрито величний Меморіал пам'яті Героїв Базару з іменами полеглих воїнів. Сьогодні Меморіал Героїв Базару є визначним туристичним об'єктом Народницького району Житомирщині, щороку тут відбуваються урочисті поминальні заходи.
2 comments:
Слава Героям навіки!
Шкода, що ми частіше "святкуємо" трагедії, а не перемоги. Нам потрібно більше згадувати про перемоги і виховувати силу, бо культ поразок гартує лише наш синтементалізм та силу ворогів.
Дописати коментар