Свято ІВАНА КУПАЛА 2010: у ніч 23-24 червня

Святкування дня Івана Купала на Поліссі 2010 року

foto: kupalski vogni У ніч з 23 на 24 червня молодь Полісся весело гуляє своє найяскравіше традиційне свято - чарівну Купальську ніч, вона ж Купайло, що в християнському календарі суміщене з Різдвом Св. Івана Предтечі.
Історично поширене по всіх землях слов'ян і балтів, у наші дні язичницьке свято Вогню й Води та літнього сонцестояння найбільше святкується в Литві та Латвії, де 24 червня є державним вихідним днем, а з-поміж східнослов'янських країв - на білоруському та українському Поліссі...

Купальські звичаї та обряди на Поліссі

Перше й головне правило – в жодному разі не лишатися ввечері в хаті! Навіть хворим і немічним варто набратися життєдайної сили Природи, яка цього дня й ночі дістає свого найбільшого буяння. Дехто з щасливців має навіть шанс почути й зрозуміти мову тварин та побачити, як рослини пересуваються з місця на місце..

Традиційно на Поліссі свято починалося дівочою піснею "Ой, молода я, молодиця" або іншою подібною про купальські віночки, а вже потому хлопці розпалювали купальські вогні.

Купальські вогні

Одна з прадавніх поліських традицій – здобуття "живого" купальського вогню тертям деревини на сьогодні, на жаль, уже втрачена через відсутність відповідних умінь серед людей. Натомість, молодіжна традиція розпалення багаття та стрибків через вогонь, на щастя, жива й вельми популярна. При цьому варто пам'ятати стару поліську прикмету: чим вищим є купальський вогонь – тим кращим буде достаток цього села чи містечка наступного року. Варто лишень слідкувати за тим, аби ліс довкола не спалити...

Важливо також не забути спалити у магічному Купальському вогні якусь із своїх старих речей – бо, кажуть, що Купалові віддати, те стократ собі дістати. Крім того, усі побажання можуть справдитися, якщо загадати їх безпосередньо біля Купальського вогню, кинувши до нього чудодійне зілля – чорнобильник.

Традиція вбирання купальських дерев

Подекуди на Поліссі дівчата й хлопці спільно вбирають Купалу, подекуди ж – два дерева нарізно, переважно, березу, вербу чи грушу, рідше – сосну. Купальське дерево завжди прикрашають квітами, зараз також і цукерками. Важливою справою є дістати собі гілочку від Купали, аби покласти її на город до гурків – аби добре в'язалися й родили.

Збирання трав на Івана Купала

Здавна люди знають, що всі трави на Купала якнайбільше сповнюються цілющими властивостями. Проте не всі вже пам'ятають і часто плутають, коли саме треба збирати трави. Згідно ж з чіткою прадавньою традицією цілющі трави в лісі збираються протягом цілого тижня та в самий день 23 червня, а наступного ранку, "по Купалі" 24 червня – траву збирають уже лише відунки, а також дівчата – спеціально на приворотне зілля.

Свято кохання

Ігрища й хороводи довкола купальського вогню з подальшим шуканням у лісі квіту папороті споконвіку були для поліщуків пов'язані з різноманітними сексуальними забавами.

Чемні дівчата, як і скрізь по Україні, пускають водою вінки із запаленими свічками на свою долю, усім бажають, щоб кохання прийшло, а Марена оминула. На вроду обов'язково беруть із криниці, зберігають та купаються також у цілющій купальській воді.

Рівно ж опівночі, на одну-однесеньку мить, у лісі з тріском спалахує яскравим блакитним полум'ям і враз осипається чарівна квітка папороті – а хто її схопить, той дістане неймовірні знання й чари, поєднається із нечистою силою…

На ранок після Купальської ночі в далеких поліських селах ще й досі можна зустріти відунок, які оголеними обережно вмиваються росою й збирають загаслі вуглини купальського багаття… Вони – не нудистки, лишень, згідно з прадавніми віруваннями Полісся, вмиваючись купальською росою, жінка дістає надзвичайною краси, а ступаючи голою на загаслі вуглини - знахарка сповнюється магічної сили природної Жаги, а самі вуглини використовує пізніше на свої чари…

Характерно, що в Україні вкотре вже більшість офіційних заходів призначається на "новостильне" 6 липня, коли святкується власне християнське свято Св. Івана, що лише звільняє це правдавнє молодіжне свято від зайвих нашарувань. Хоча, як не прикро, головний ворог Купала – надмірний алкоголь з року в рік дедалі більше нівечить його чисту природну красу та сутність.

© Автор: Всеволод Хибун, ІЦ Полісся.



:: To get more information in English please ask or google for – Ivan Kupala Day and Night in Ukraine, Polesian folk traditions and rites, midsummer pogan festival, summer solstice.
Чтобы получить информацию по-русски, ищите – Купалле, праздник Ивана Купала  2010 на Полесье, Купайло - огонь, венки и цвет папоротника на Яна Купала, украинские купальские традиции и обряды на Купайла.
Aby dowiedzieć się więcej w języku polskim zapytaj lub szukaj w internecie na temat – Noc Kupały 2010 na Poliesiu, święto Kupalnocka, Sobótka, ognie sobótkowe, wianki i wróżby, oraz poszukiwanie kwiatu paproci w Noc Kupały.
Jeigu norite gauti informaciją lietuvių kalba, prašom kreiptis arba ieškokite Internete – Joninės 2010 Ukrainoje, vasaros saulėgrįža, Rasos šventė Polesėje, tradicijos, paparčio žiedo ieškojimas ir šokinėjimas per ugnį.
Каб атрымаць інфармацыю па-беларуску, шукайце - Купалле , свята Івана Купала 2010, дзень Купала на Палессе, Купайло - вянкі і колер папараці на Яна Купала, украінскія купальскія традыцыі і абрады на Купайла.

Тема: традиції святкування Івана Купала на Поліссі

ЗНАЙТИ ЧИ СКАЧАТЬ ПОДІБНУ ІНФОРМАЦІЮ, ФОТО:



0 comments:

Дописати коментар

 
 
 

Як називають Полісся?

Поліщуки часто кажуть Полісьсе чи Палесьсе, східні слов'яни та казахи звуть Палессе, Полесье. Словаки та норвежці називають Polesie, чехи - Polesí, південні слов'яни - Polissja чи Полесие, Полесия, Полесје. Литовці іменують Polesė. Німці й шведи звуть Polesien, голандці - Polesië, латиши Poļesje, французи - Polésie. Англійці, італійці, іспанці, фіни - Polesia, рідше Polissia. Норвежці та естонці кажуть Polesje, греки Πολεσία, деякі євреї - פּאָלעסיע, вірмени Պոլեսիե, тайці โปเลเซีย, японці ポリーシャ, корейці 폴레시아, ті, кого найбільше звуть 中文, а турки як завжди - Polesiye.

Екскурсійні тури

Праліси Поліського заповідника | Містичне Камінне село | Чернігів незвичайний | Поліська вузькоколійка "Кукушка"

ВАШІ СТАТТІ

Ви живете на Поліссі чи маєте цікаві матеріали з історії поліського краю? ІЦ Полісся шукає регіональних дописувачів: студентів і журналістів, краєзнавців, істориків, усіх, хто бажає опублікувати свої авторські матеріали - новини, розвідки, дослідження. Особливо розшукуються небайдужі автори у містах: Рівне, Чернігів, Малин, Сарни, Ковель, Ніжин. Зголошуйтесь: icpolissya@gmail.com
 
Copyright © 2009-2022 ІЦ Полісся