Лісове БОРТНИЦТВО по-поліськи: бортники сьогодні, промисли

Бортництво – традиційне лісове бджільництво слов'ян. Сьогодні поширене фактично лише по кордону з Білоруссю, особливо ж на Центральному Поліссі в районі Поліського природного заповідника, на теренах якого налічується декілька тисяч бортей. Ще більше бортей збереглося на білоруському Поліссі, зокрема на Пінщині.

Борть, або як її сьогодні більше називають поліщуки "улєй", ставляться в лісі на деревах. Сама борть являє собою видовбану дубову колоду з отвором для рою диких бджіл. Раніше борті використовували переважно вертикальні, сьогодні більше горизонтальних. Ставлять їх переважно на старих розлогих дубах і соснах поблизу галявин…

Історія бортництва в Україні: лісове бджільництво або коректніше бортництво походить від слова "борть" (інші назви бортей – улій, борць, боруць, бартак, кляшня), що означає дупло в дереві. Це другий в історії спосіб бджільництва (після простого вибирання меду із дупел диких бджіл), відомий в Україні ще з найдавніших часів. Стародавні бортники так само як і зараз ставили борті-колоди високо на деревах і пускали туди рої. Лісовим медом та воском поліські племена часто платили данину Києву та іншим властям. Тож бортництво відігравало важливу роль у господарстві, регламентувалося звичаєвим правом та охоронялося законом, зокрема "Руською правдою" у часи Київської Русі, пізніше в середньовіччі - Статутами Великого князівства Литовського. Серед фахівців, що були пов’язані з бортництвом, - медовари, воскобійники, свічкарі тощо. Велика кількість лісових хуторів, що були засновані по Поліссю на межі 19-20 століть, також сприяли поширенню лісового бджільництва. Довкола деяких хуторів почали навіть спеціально висаджувати медоносні дерева, прикладом чого може слугувати Липницьке урочище на Рівненщині.

Проте з початку 20 століття бортництво як масовий лісовий промисел в Україні занепадає, особливо ж в результаті колективізації, коли серед іншого "укрупнено" було й безліч сіл, через що ліквідовано властиві Поліссю малесенькі лісові хуторочки.

Хоча остаточно лісове бджільництво ніколи не зникало повністю, зберігаючись в окремих районах від Волині до Чернігівщини та поодиноко в Карпатах. На щастя, на Поліссі і до сьогодні у бортях збирають прекрасний мед диких лісових бджіл. За рік одна борть може принести відро, а то й два відра надцінного меду, переважно з крушини та вересу. При цьому на одного бортника традиційно припадало від кількох десятків до 50-60 бортів, розставлених у різних куточках лісу.

На деревах борть закріплюють зазвичай на висоті від 15 до 25 метрів. При цьому крадіїв меду, хоча таких і було дуже небагато, поліщуки завжди суворо карали. Існував принцип – захопленим на гарячому злодіям пропонувався або постріл або стрибання з борті донизу. Зазвичай, вибирали останній варіант. Проте навіть якщо злодій не ламав собі при цьому кісток, то дуже часто надривав внутрішні органи.

Раніше кожна борть мала також і досить оригінальний захист від ведмедя, який надто полюбляє поласувати медком. Робився він у вигляді спеціального, дуже щільного дерев'яного помосту-щита, який ставився під бортю по колу стовбура (в іншому варіанті – колоду). Ведмідь ліз стовбуром на гору, пробував видерти цей щит або зірвати колоду двома лапами, і тут же падав униз, де на нього часто чекали гострі кілки. Люди ж залазили на дерево за допомогою спеціального, схованого неподалік сучкуватого стовбуру сосни, який на Поліссі звуть острогою, або ж спеціальної мотузки з лосиною шкіри, що зветься "лєзіво".

Розмір борті буває різним, але в середньому 150 х 70 см, вага може перевищувати й центнер. Піднімають борті на дерева за допомогою спеціальних колісних "підйомників", ретельно утеплюють та обробляють розчинами, аби приманити лісових бджіл та убезпечити дубову деревину від руйнації.

Відродження бортництва на Поліссі почалося в 90-х роках минулого століття. На сьогодні воно як бізнес хоч і поступається ягідництву, передусім збиранню чорниці та журавлини, проте приносить досить стабільні прибутки. У нормальний рік, маючи два десятки бортів, кожен з яких приносить по 15 кг меду, який можна продати по 50 грн., бортник заробляє близько 15 000 грн., що є добрими грішми на поліському селі. Тож на щастя, бортництво поки що не лише не вмерло, але й має певні перспективи розвитку.
---
To get more information in English please ask or google for – wild hive and bees today, movable comb hives, bee-trees in Polissja and Ukraine, wild honey harvesting, historical and modern wild-hive beekeeping in Kievan Rus and Eastern Europe.
Чтобы получить информацию по-русски и белорусски, ищите – бортничество, бортники и борти в Киевской Руси, на Полесье и в современной Украине, бортництва, борць і бортнік, бортныя прылады, бортнікі—пчаляры.
Jeigu norite gauti informaciją lietuvių kalba, prašom kreiptis arba ieškokite Internete – miškų bitininkystė, drevinė bitininkystė miškuose, kelminiai aviliai Ukrainoje, Kijevos Rusija, dabartinai miškų bitininkai, laukinis medus.
Aby dowiedzieć się więcej w języku polskim zapytaj lub szukaj w internecie na temat – bartnictwo na Polesiu jak forma pszczelarstwa leśnego, barć, pszczelarz, bartnik, bartnicy na Ukrainie.

ЗНАЙТИ ЧИ СКАЧАТЬ ПОДІБНУ ІНФОРМАЦІЮ, ФОТО:



0 comments:

Дописати коментар

 
 
 

Як називають Полісся?

Поліщуки часто кажуть Полісьсе чи Палесьсе, східні слов'яни та казахи звуть Палессе, Полесье. Словаки та норвежці називають Polesie, чехи - Polesí, південні слов'яни - Polissja чи Полесие, Полесия, Полесје. Литовці іменують Polesė. Німці й шведи звуть Polesien, голандці - Polesië, латиши Poļesje, французи - Polésie. Англійці, італійці, іспанці, фіни - Polesia, рідше Polissia. Норвежці та естонці кажуть Polesje, греки Πολεσία, деякі євреї - פּאָלעסיע, вірмени Պոլեսիե, тайці โปเลเซีย, японці ポリーシャ, корейці 폴레시아, ті, кого найбільше звуть 中文, а турки як завжди - Polesiye.

Екскурсійні тури

Праліси Поліського заповідника | Містичне Камінне село | Чернігів незвичайний | Поліська вузькоколійка "Кукушка"

ВАШІ СТАТТІ

Ви живете на Поліссі чи маєте цікаві матеріали з історії поліського краю? ІЦ Полісся шукає регіональних дописувачів: студентів і журналістів, краєзнавців, істориків, усіх, хто бажає опублікувати свої авторські матеріали - новини, розвідки, дослідження. Особливо розшукуються небайдужі автори у містах: Рівне, Чернігів, Малин, Сарни, Ковель, Ніжин. Зголошуйтесь: icpolissya@gmail.com
 
Copyright © 2009-2022 ІЦ Полісся