Мізинська стоянка: кроманьйонці на Поліссі, археологічна культура палеоліту

Поліські археологічні пам’ятки: Мезинський національний парк та мезинська археологічна культура, палеоліт.

Одне з двох найперших відомих людських поселень Полісся та одна з найцінніших пам'яток пізнього Кам'яного віку (Палеоліту) усієї Європі, що датується близько 15 тисяч років до н.е., відкрита в селі Мезин (правильніше Мізин) Коропського району Сіверщини Чернігівської області.


Знайдена ця фантастична пам'ятка була зовсім випадково. 1905 року в Мізині вирішив звести собі нову хату місцевий мешканець козацького стану, славної пам'яті Сисой Кошель. Під час земляних робіт козак виявив дивні кістки, що в них він не міг упізнати жодну з відомих йому тварин. На щастя людства, Сисоєві не забракло клепки передати знайдене місцевому священникові, який відправив кістки до Чернігова. Далі справою зацікався провідний український учений, доцент Петербурзького університету Хведір Вовк, а за ним враженою лишилася й уся археологічна спільнота...

 Протягом численних експедицій тут було розкопану унікальну стоянку первісних людей Полісся, що жили в 5 великих дерев'яних куполоподібних "юртах" площею біля 20 метрів, утеплених шкірами тварин. Стріху будинку прикрашав череп вовка - тотем найдавніших поліських мешканців. Ці люди становили общину принаймні 50 родичів, прожили тут не менше 20 років, займалися полюванням на мамонтів, блискуче вміли обробляти кремінь і кістки, зокрема, в досі незрозумілий спосіб уміли скручувати в браслети ікла мамонтів.

Найбільший же свій скарб "мізинці" лишили в царині мистецтва – саме на Поліссі знайдено найдавніший у світі браслет із меандром та єдині у всій Європі музичні інструменти – своєрідні кастаньєти доби палеоліту надзвичайно тонкої роботи разом із графічними нотами. На жаль, сам музичний інструмент за часів СРСР було вивезено до Росії. Проте найдавнішу на континенті поліську музику, відтворено за нотами палеоліту, до сьогодні з успіхом грає в Чернігові військовий оркестр Північного оперативного командування української армії.
Окрім того, Мізинська стоянка довела існування контактів поміж кроманьйонцями Полісся та Центральної Європи, подарувала людству багато безцінних технічних та мистецьких витворів, зокрема унікальні статуетки прадавнього божества Жінки-Матері.  Мізинська стоянка дала ім'я славетній Мезинській археологічній культурі. Яка, дарма що не має таких спонсорів, як раптом модна в 21 столітті балканська за своїм походженням Трипільська культура, проте є за неї відчутно старшою (за європейською класифікацією Мізин належить до ранньої Мадленської культури) і значно більш автохтонною.


Зараз на Сіверщині працює Мезинський національний парк з археологічним музеєм, уже майже півстоліття очолюваним паном Василем Куриленком, що не раз рятував експонати від розкрадання. І сьогодні в Мезинському парку можна побачити справді неймовірне – як жили люди Полісся в льодовий період 15 тисяч років тому, коли довкола бігали останні мамонти… Навколо знайдено також інші цінні пам'ятки Подесення – поселення неоліту, юхновської культури, мезоліту, городища та кургани доби Київської Русі.

Як дістатися у Мезинський національний парк?

Доїхати до Мезина складно.
З Києва є прямий автобус, що йде через Чернігів і Сосницю на Свердловку (велике село за 6 км від Мізина), прибуває в 19-10, назад їде рано вранці.
Довше але більше можливостей їхати автобусами з пересадками через Чернігів – Мену - Сосницю з Заходу або через Короп / Кролевець зі Сходу.
Дорога на авто до Мезина іде через Чернігів – Мену – Сосницю і далі трасою Р12 на Новгород-Сіверський до повороту на Покошичі дорога Т25 39 на Свердловку і Мезин. Альтернативно можна спробувати дістатися поганими дорогами через Короп – Понорницю Т25 19. Зважайте, що від Коропа до Новгород-Сіверського жодного мосту через Десну немає, лише пором!

---
To get more information in English please ask or google for – Cro-Magnons, Stone age in Polesia, Ukraine, Mezin Paleolithic archaeological site, Mezin (Mezyn, Mizyn) artifacts and archaeological discoveries, Mezin – Madlen archaeological culture, Mezin settlement.

Чтобы получить информацию по-русски, ищите – Мезинский национальный парк, Мезинская палеолитическая стоянка - палеолит и кроманьонцы на Полесье, полесские археологические памятники и мезинская (мезенская) археологическая культура.

Jeigu norite gauti informaciją lietuvių kalba, prašom kreiptis arba ieškokite Internete – Europos archeologinės radimvietės, paleolitas, Senasis akmens amžius Ukrainoje, Mezino vėlyvojo paleolito archeologinė kultūra, Mezino (Mezyno) gyvenvietė Ukrainoje, būstai iš mamuto kaulų, Ukrainos Mezino nacionalinis parkas ir archeologijos muziejus.

Aby dowiedzieć się więcej w języku polskim zapytaj lub szukaj w internecie na temat – archeologia, paleolit późny, Starsza epoka kamienia, mezinskie stanowisko archeologiczne na Ukrainie, Mezin (Mezyn, Mizyn), kultura archeologiczna na Polesiu, źródła archeologiczne, skarby, artefakty z Mezina, kultury paleolitu, kultura mezinska.

ЗНАЙТИ ЧИ СКАЧАТЬ ПОДІБНУ ІНФОРМАЦІЮ, ФОТО:



7 comments:

Василь сказав...

Дуже хочу туди поїхати

Петро Оніщук сказав...

Я теж хочу на екскурсію в Мезинський парк, кажуть там зараз уже і музей є?

Будь ласка, всі хто хоче весною 2010 року поїхати на екскурсію в Мезин (Мезинський національний парк, палеологічна мезинська стоянка, музей) плюс подорож у Новгород-Сіверський - зголошуйтесь на polissya@torba.com

Анонім сказав...

І ми хочемо поїхати!!! Візьміть нас, будь ласка! (Тільки якщо Ви екскурсіонна фірма)
Красно дякуємо!

Анонім сказав...

підкажіть, де можна послухати цю музику?

Анонім сказав...

я живу 6 км від мізина, і нічого цікавого там не заю, окрім одного музею із 3 кімнат, який грабували декілька разів і нічого цінного там уже тне залинилося і краєвидів які відкриваються на р. десна.

Unknown сказав...

Де можна побачити фотографії музичних інструментів і всього іншого знайденого у цій стоянці?

Дописати коментар

 
 
 

Як називають Полісся?

Поліщуки часто кажуть Полісьсе чи Палесьсе, східні слов'яни та казахи звуть Палессе, Полесье. Словаки та норвежці називають Polesie, чехи - Polesí, південні слов'яни - Polissja чи Полесие, Полесия, Полесје. Литовці іменують Polesė. Німці й шведи звуть Polesien, голандці - Polesië, латиши Poļesje, французи - Polésie. Англійці, італійці, іспанці, фіни - Polesia, рідше Polissia. Норвежці та естонці кажуть Polesje, греки Πολεσία, деякі євреї - פּאָלעסיע, вірмени Պոլեսիե, тайці โปเลเซีย, японці ポリーシャ, корейці 폴레시아, ті, кого найбільше звуть 中文, а турки як завжди - Polesiye.

Екскурсійні тури

Праліси Поліського заповідника | Містичне Камінне село | Чернігів незвичайний | Поліська вузькоколійка "Кукушка"

ВАШІ СТАТТІ

Ви живете на Поліссі чи маєте цікаві матеріали з історії поліського краю? ІЦ Полісся шукає регіональних дописувачів: студентів і журналістів, краєзнавців, істориків, усіх, хто бажає опублікувати свої авторські матеріали - новини, розвідки, дослідження. Особливо розшукуються небайдужі автори у містах: Рівне, Чернігів, Малин, Сарни, Ковель, Ніжин. Зголошуйтесь: icpolissya@gmail.com
 
Copyright © 2009-2022 ІЦ Полісся